- тріумфатор
- -а, ч.1) У Стародавньому Римі – полководець-переможець, який урочисто, з тріумфом вступав у столицю.2) Той, хто досяг надзвичайних успіхів, перемоги в чому-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
тріумфатор — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
тріумфаторка — и. Жін. до тріумфатор 2) … Український тлумачний словник
фасти — ів, мн. 1) У Стародавньому Римі спочатку – назви днів, які вважалися сприятливими для ведення господарчих справ; пізніше – назва римського календаря. 2) Назва щорічних списків вищих посадових осіб, жерців, тріумфаторів, що їх складали жерці… … Український тлумачний словник
вінок — (ст.слов.) Декоративний орнаментальний мотив у вигляді круга чи лінії, складений з квітів і рослинних елементів, іноді перевитих стрічками. Загалом круг в епоху Античності був атрибутом вічності, замкненості часу. Тому В., що повивали колони,… … Архітектура і монументальне мистецтво
переможець — (той, хто здобув перемогу), звитяжець; тріумфатор (той, хто здобув блискучу перемогу) … Словник синонімів української мови